"Золото" партії. Блиск та злидні українського парламенту


Українська політика – заняття брудне і дороге. Політичні партії витрачають колосальні бюджети для реалізації головної мети  своїх спонсорів –  прийти до влади, отримати посади у виконавчій владі і сісти "на потоки".


Як засвідчила "чорна бухгалтерія ПР", витрати партій на офіси чи зарплати апарату –маленька крапля в морі. Основні грошові потоки йдуть на підкуп депутатів і чиновників, "утримання" суддів, членів ЦВК, "соціологів" і "експертів", телерекламу та десятки інших потреб.

Реальні бюджети провідних політсил в рази, якщо не у десятки разів, перевищують декларовані кілька мільйонів гривень на рік.

Після революції нова влада спромоглася під тиском громадськості і заходу зробити кілька кроків для того, щоб вивести партії з-під олігархічного впливу.

Першим таким рішенням було прийняття закону про фінансування партій, яким передбачене бюджетне фінансування для тих політичних гравців, які отримають місця у Верховній Раді.

Другим – створення Нацагенції із запобігання корупції, яка серед іншого займається і контролем за  прозорістю фінансів усіх політичних партій.

Днями українці отримали чи не перший за весь час Незалежності шанс проникнути у "святая святих"  –  подивитися фінансову звітність головних політичних гравців країни.

Однак оприлюднені і передані у НАЗК звіти парламентських партій викликали швидше подив, ніж сатисфакцію. Досить прогнозовано серед офіційних спонсорів української політики не знайшлося місця для жодного олігарха чи пов’язаних із ним структур.

Самі ж партії, якщо вірити їхнім звітам  –  це еталон скромності і бідної гідності.

"Українська правда" вирішила проаналізувати фінзвіти парламентських політсил, і подивись, за що і як вони живуть.

Кілька запитань від НАЗК

На початку серпня, в розпал "мертвого сезону" українські партії знайшли новий спосіб показати свою "відкритість" і "прозорість".

Майже всі парламентські політсили виклали на офіційних ресурсах звіти про свої фінансові справи за перший квартал цього року.

Цей звіт вони мусили подати в Нацагенцію із запобігання корупції, але вирішили дещо на цьому і попіартись.

Загалом, форма звіту, яку вимагає від партій НАЗК, достатньо обширна і ґрунтовна.

Вони мають розкрити усі дані про отримані і витрачені гроші, про нерухомість, якою володіють чи користуються, про автопарки, які уже стали легендарними, та суми пожертв разом з іменами жертводавців.

Навіть при найформальнішому заповненні, такий звіт потягне сторінок на 50.

Однак ті, хто сподівались побачити правду про люксові автопарки чи прізвища Ахметова-Фірташа-Коломойського змушені були залишитись ні з чим.

У своїх фінансових звітах провідні політсили країни стверджують, що живуть скромно і делікатно, не мають нерухомості, а дехто навіть не отримує жодних внесків.

Скільки коштує партія?

Створення і утримання партії – забавка не для бідних. Однак, виявляється, велика політична сила може прожити цілий квартал, витративши при цьому всього 11 тисяч гривень. Принаймні така сума вказана у графі "Видатки" у звіті одного із двох членів владної коаліції "Народного фронту".

Ця партія за перші три місяці 2016 року начебто витратила 10,9 тисячі гривень на послуги зв’язку і більше ніяких витрат не мала.

Така ж ситуація і в Радикальної партії, яка витратила трохи більше 100 тисяч гривень на конференцзв’язок і більше жодних витрат у своєму звіті не вказала.

Дивним виглядає і те, що у НФ, партії Ляшка та Опоблоку немає жодного працівника в апаратах партій. Навіть на волонтерських засадах.

Президентська партія "БПП Солідарність" показала себе теж достатньо "економною".

За перший квартал БПП витратив менше 265 тисяч гривень. 20,5 тисяч пішло на офіційну зарплату працівникам апарату. Цікаво, що для функціонування найбільшої парламентської партії виявилось достатньо всього трьох людей в її апараті.

Ще більш цікаво, що їхні послуги коштували БПП у сім разів дешевше ніж "консультації" спічрайтера президента Олега Медведєва. Його поради  обійшлися президентській партії за перший квартал 140 тисяч гривень.

Найбільше на утримання власне партії витратила "Батьківщина". У її апараті записано аж 64 працівників. Однак зарплата для них за перші три місяці 2016 року коливалась від 634 до 1267 гривень й обійшлась партії Тимошенко всього у 312 тисяч.

У той же час на утримання численних місцевих осередків по всій країні жодна із партій офіційно не витратила ні копійки.
Джерело Новин
Технологии Blogger.