Саміт Україна-ЄС: скільки ще чекати безвізу



До 18-го саміту Україна-Європейський союз залишилося близько місяця. Президент України Петро Порошенко впевнений, що напередодні саміту документи про надання Україні безвізового режиму будуть підписані та ратифіковані Європарламентом. Втім, кричати "перемога" ще рано.
передает:http://www.unian.ua/

Саміт Україна-ЄС цього року переносився двічі. Спочатку, за домовленістю обох сторін, його перенесли з травня на вересень (така ситуація склалася через невизначеність наслідків референдуму в Нідерландах стосовно Угоди про асоціацію Україна-ЄС і в очікуванні референдуму у Великій Британії).

 Втім, вже у вересні саміт знову відтермінували. У дипломатичних колах це пояснювали необхідністю забезпечити його конкретними результатами, зокрема, затвердженим рішенням європейських інституцій про надання Україні безвізового режиму. 26 вересня профільний Комітет Європарламенту проголосував за внесення України до переліку країн, з якими ЄС запроваджує безвізовий режим, а також за початок переговорів між трьома інституціями (Європейським парламентом, Європейською комісією та Європейською радою) щодо безвізового режиму для України.

 Декілька тижнів тому на сайті Ради ЄС нарешті з’явилася офіційна інформація – 18-й саміт Україна-ЄС відбудеться 24 листопада в Брюсселі. Європейський союз будуть представляти президент Європейської Ради Дональд Туск і президент Європейської комісії Жан-Клод Юнкер. Президент України Петро Порошенко буде представляти Україну. Згідно з анонсованою інформацією, безвізовий режим для українців – головне питання саміту.

Судячи з риторики, попри всі минулі невдачі, українські посадовці переконані в успішності результатів саміту. «Я впевнений у тому, що документи про надання Україні безвізового режиму будуть підписані та ратифіковані Європарламентом, немає жодних сумнівів. Можу сказати, навіть, до якої дати – до 24 листопада, бо 24 листопада є саміт Україна-ЄС і ми домовились, що на цей саміт усі документи будуть готові», – заявив в інтерв’ю українським телеканалам Петро Порошенко.

Цікаво, що не дивлячись на те, що в цитаті президента було сказано тільки про ухвалення рішення щодо безвізового режиму Європарламентом, прес-службою Президента було поширено повідомлення під заголовком «Україна отримає безвізовий режим наприкінці листопада».

На це звернули увагу в громадській організації «Європа без бар’єрів». «Або це недостатня фаховість співробітників, які написали такий заголовок, що набув розголосу, або таким чином вищі ешелони влади намагаються показати, що українці вже чекають доволі довго», – зауважила аналітик організації Катерина Кульчицька. На її думку, позитивне голосування Європарламенту до саміту дійсно можливе, втім, це – максимум, який може встигнути отримати Україна.

Оскільки рішення Європарламенту – це ще не остання інстанція, безвізовий режим для України у листопаді малоймовірний. За словами Кульчицької, після голосування Європейського парламенту, ще буде голосування Ради ЄС, а після цього відповідне рішення має бути опубліковано в офіційному Віснику ЄС та набути чинності на 21-й день після публікації.

Окрім того, українська дипломатія не може бути переконана у позитивному рішенні Ради Європейського Союзу, а інструментів для впливу на неї у нас, на жаль, немає. Експерт фонду «Майдан закордонних справ» Олександр Хара заявляє про відсутність навіть технічних можливостей вплинути на рішення Ради ЄС. «Українська дипломатія не є потужною, вона може бути ефективною в окремих випадках, але системно – ні», – каже він.

В свою чергу, політичний експерт Сергій Таран вважає, що Європа вже увімкнула механізм надання Україні безвізового режиму і немає ніяких підстав вважати, що вона може від цього відмовитися. «На сьогодні немає жодного політика чи жодної впливової партії в Європейському Союзі, які би говорили про те, що Україні не потрібно надавати безвізовий режим.

Натомість, всі політичні сили Європи єдині в тому, що Україна свою частину зобов’язань виконана», – пояснює Таран. За його словами, Європейський Союз – це надзвичайно бюрократизована структура, яка  завжди дуже довго ухвалює рішення. Крім того, політолог нагадує, що у ЄС ніколи не говорили про терміни надання безвізу. А це не питання конкретних дат, а це питання місяців.

Європейська спільнота остерігається України Слід зазначити, що питання візової лібералізації для України і Грузії, залежить ще і від так званого механізму призупинення безвізового режиму. Наразі цей механізм ще не ухвалений. Нагадаємо, що 20 травня поточного року міністри внутрішніх справ країн ЄС узгодили свою позицію щодо так званого механізму екстреного призупинення безвізового режиму з третіми країнами.

Він, у разі потреби, дозволить заблокувати безвізові подорожі. Тобто, наприклад, якщо так станеться, що велика кількість громадян країни, якій надано безвізовий режим, залишатимуться в ЄС нелегально, візи знову можуть бути запроваджені – терміном на шість місяців. І це – не новина. Адже про те, що шлях для скасування віз для України відкриється після погодження механізму призупинення безвізового режиму, заявляли і Петро Порошенко, і міністр закордонних справ Павло Клімкін. Не зважаючи на слова посла Європейського Союзу в Україні Хюґа Мінгареллі, що «розробка механізму тимчасового призупинення безвізового режиму в ЄС не пов’язана з Україною», українські експерти переконані – європейська спільнота продовжує нас остерігатися.

На думку Кульчицької, європейські країни, які виділяють значні бюджети на соціальну допомогу біженцям (наприклад, Німеччина, Австрія, Бельгія, Швеція), пам’ятають сумний досвід Балканських країн і остерігаються, що українці також будуть зловживати безвізовим режимом.

«Є країни, які пам’ятають, як після того, як було надано країнам Балкан безвізовий режим, звідти хлинув потік шукачів притулку. Наприклад, Сербія і досі входить в першу десятку країн по кількості шукачів притулку в країнах ЄС», – каже аналітик. У тому, що європейці продовжують побоюватися давати безвізовий режим Україні переконаний і Олександр Хара.

Хоча, за його словами, опасіння європейців безпідставні. «У нас три роки війна, у нас понад два мільйони внутрішньо-переміщених осіб, але Україна не стала джерелом небезпеки для Європи і ми не постачаємо їй нелегальних мігрантів, як це відбувається із сирійцями, з іншими представниками Північної Африки», – підкреслює дипломат. На думку Кульчицької, механізму призупинення безвізового режиму українцям не варто боятися. Експерт вважає його вигідним і для самих українців.

 «Механізм буде враховувати не тільки міграційні ризики, але й прогрес по реформах. Ми зможемо тиснути на нашу владу, якщо вона спробує повернути реформи назад, наприклад, реорганізувати НАЗК або НАБУ.

 Якщо українська влада буде це робити, ЄС зможе призупинити безвізовий режим, поки ситуація не зміниться», – пояснює вона. В свою чергу, Хара не вірить у механізм призупинення як «інструмент тиску» на українську владу. Експерт порівнює його із російськими санкціями, які «Путін ввів проти західних країн, але страждають росіяни».

 «Якщо потрібен важіль впливу на тих, хто може гальмувати реформи або боротьбу з корупцією, я би ввів можливість обмеження подорожування за дипломатичними і службовими паспортами», – додає експерт.

Візова політика, як елемент дипломатії Конкретні прогнози щодо реалізації всіх пунктів процедури по отриманню безвізу експерти давати не поспішають через чималу кількість факторів, які можуть вплинути на ситуацію.

Кульчицька нагадала, що всупереч суспільним очікуванням, питання скасування віз на в'їзд до Євросоюзу для громадян України не було внесено до порядку денного жовтневої сесії Європарламенту (24-27 жовтня).

«Наступна сесія буде в листопаді, і ми знову-таки можемо очікувати, що там буде Україна, але раптом щось зміниться? Процедура не настільки передбачувана, як цього хочеться», – додає вона. За її словами, є багато країн-членів ЄС і багато політичних сил, дії яких важко прогнозувати.

Більше того, навіть в Україні щось може піти не так, як треба – гіпотетичний зрив електронного декларування може погіршити ситуацію. Сергій Таран, у свою чергу, нагадує, що візова політика в Європейському Союзі завжди була елементом дипломатії, а безвіз для України, зокрема, прив’язаний до конкретних реформ.

Втім, на його думку, риторика ЄС щодо реформ в Україні – цілком типова. «Хочу наголосити, що насправді тиск з боку Європи на Україну, в рази менше від диктату ЄС щодо країн Східної і Центральної Європи, які ці реформи проводили у 90-х роках.

Там Брюссель просто казав, що треба зробити і потім контролював виконання. Час у різних країн на це пішов різний. Польща і Чехія це зробили швидше, Румунія і Болгарія – дуже повільно», – пояснює Таран.

Разом з тим, українським можновладцям все одно не варто називати конкретні дати початку безвізового режиму, адже це тільки дражнить і розчаровує людей. «В мене викликає подив впевненість, з якою наші посадовці, включаючи президента, запевняють українську націю в отриманні безвізового режиму, називають конкретні дати...

 Казати, коли ми отримаємо безвіз – це абсолютно невдячна справа, оскільки від України це не залежить», – зауважує Олександр Хара. За його словами, українська сторона зробила все, що від неї вимагали, тому наразі ситуація залежить виключно від технічних моментів і політичної волі іншої сторони.

В свою чергу, Сергій Таран каже, що оптимістична риторика політиків, які ведуть перемовини, зокрема президента України, це – необхідна частина перемовин. «Це елемент переконання західної сторони, що нам потрібен безвізовий режим і ми все виконали.

 Ті хто ведуть перемовини зобов’язані так говорити, якби вони говорили інакше, це би понижувало їхні переговорні позиції», – пояснює політолог. В цілому, від нас сьогодні мало що залежить.

На жаль, українська дипломатія ніяк не може вплинути на процеси, тим більше, пришвидшити рішення європейських інституцій. «Ми би хотіли, щоб на початок 2017 року були можливі саме безвізові поїздки, але говорити конкретно не можемо, оскільки  є багато об’єктивних факторів», – резюмує Кульчицька.

Саме тому, пояснюють спеціалісти, прогнозувати конкретну дату отримання безвізового режиму, взагалі, небезпечно. Адже коли 24 листопада виявиться, що перспектива безвізу знову відстрочується, суспільство буде вкрай обурене.

 До речі, не виключено, що цим суспільним розчаруванням може спробувати скористатися опозиція.

Ірина Шевченко


Технологии Blogger.