Драматичний розворот Петра Порошенка


Останні події у країні підтверджують, що Президент остаточно відмовився від реформ і взяв курс на побудову гібридного авторитарного режиму Цими днями мине рівно половина терміну, на який Петро Порошенко був обраний на свою посаду.

Загалом часу для того, щоб продемонструвати результати своєї роботи, — більш ніж досить. Але сьогодні вже зрозуміло, що місію, яку мав виконати перший післяреволюційний Президент, він провалив, пише газета Експрес. Події цих днів розвіюють останні сумніви щодо курсу, який обрав Петро Порошенко. Звісно, він ще виголошує красиві промови, помережані правильними словами, але тепер зрозуміло, що ті промови — лише плід уяви його спічрайтерів. 

Передает:http://korupciya.com/
А для Президента — це лише нудний обов'язок виголосити і забути. Публічно сказані слова не мають нічого спільного із справжньою шкалою цінностей керівника країни. А щоб оцінити її, досить глянути, хто сьогодні перебуває поруч із ним.

Так ось, тут, власне, усі акценти розставляють без додаткових зусиль. Команду Президента за останні місяці покинули мало не всі, які так чи інак були знаковими фігурами, що асоціювалися із курсом на зміни у країні. Натомість в оточенні Президента укоренились найбільш корумповані персонажі, які почуваються тут дуже комфортно. Зате Петро Порошенко боїться людей, які справді здатні зруйнувати систему, — сам ту, в якій він зріс, розбагатів і досяг політичних вершин. Водночас він охоче роздає індульгенціїї вчорашнім соратникам Януковича, які один за одним позбуваються кримінальних справ, порушених проти них після революції. Оцей момент, до речі, дуже показовий. Бо якщо вчорашні регіонали тріумфують, то під ударом Порошенкового кишенькового гепрокурора опинились усі, хто його критикує, — справи проти них порушують негайно, слідчі дії проводять з розмахом.

Тут досить згадати справи Корбана, Лещенка, Каська. Корупція цвіте у країні Порошенка пишним цвітом. І річ тут, вочевидь, не в тому, що він не може організувати ефективну боротьбу з нею. Усе вказує на те, що він не хоче цього робити. Чому? Можливо, тому, що в корупційній системі, яку очолює, він почувається наче риба у воді. Корупційна система дає змогу йому контролювати своє оточення, адже в ній усі, як то кажуть, на гачку.

І Президента Порошенка така ситуація, здається, абсолютно вдовольняєє. Він обвішав фасад своєї Адміністрації гаслами про реформи, а сам щоденно розбудовує той самий режим, який обслуговував Януковича. Різниця хіба в тому, що Порошенко вдає реформатора й час від часу, щоб відкупитись від західних кредиторів, змушений робити якісь правильні кроки. 

Але суть у тому, що такі кроки — це теж лише гра на публіку. Навiть прийнятi правильнi закони вiдразу блокуються, бо Порошенко не дозволив зруйнувати прогнилу систему, зокрема судову. Вiн її лише трiшки модернiзував — замiсть людей Януковича розставив своїх. Побудувавши таку гiбридну систему, Порошенко, схоже, навiть не усвiдомлює, яку напругу в суспiльствi створює. Вiн будував систему, щоб убезпечитись вiд ризикiв, i не вiдчув, що потрапив у пастку — навiть учорашнi завзятi фанати вiдвертаються вiд людини, що, прийшовши до влади на кровi iнших, доруйновує чергову красиву мрiю українцiв.

До екватора свого правлiння Порошенко наближається, наче продiрявлений корабель, що повiльно, але впевнено йде на дно. I є великi сумнiви, чи зможе вiн дотягти свiй президентський рейс до кiнця строку, передбаченого Конституцiєю. Напередоднi президентського екватора ми запросили до розмови експертiв, щоб обговорити ситуацiю, у якiй опинився Петро Порошенко. Аналiзуємо його роботу разом iз директором Українського iнституту аналiзу i менеджменту полiтики Русланом Бортником, керуючим партнером Нацiональної антикризової групи Тарасом Загороднiм та головою Комiтету економiстiв України Андрiєм Новаком. — Отже, для початку, якої оцiнки, на вашу думку, заслуговує Президент за половину вiдпрацьованого на посадi термiну? Р. Бортник: — За його дiяльнiсть я б поставив "двiйку".

Рiч у тому, що свої ключовi завдання Президент не виконав. У нас досi проблеми з корупцiєю, є проблема вiдсутностi позитивних соцiально орiєнтованих реформ. Загалом кажучи, змiнилося лише спiввiдношення впливiв груп олiгархiв, якi керують країною. Порошенковi не вдалося зробити державу сучасною, не вдалося зробити її європейською. Чому ж тодi я не поставив "одиницю"? Бо все ж Президент зумiв зберегти країну, соцiальну стабiльнiсть, також певною мiрою йому вдалося вiдновити збройну потугу України, вдалося зберегти й полiтичну стабiльнiсть. Хоча щодо останньої, то тут усе зроблено щляхом збiльшення власних повноважень. Т. Загороднiй: — У Порошенка, як i в багатьох, є свої плюси i мiнуси. Сильною стороною теперiшнього Президента є його публiчнi виступи на українських i мiжнародних майданчиках, пов'язанi з вiйною. 

Цi його промови завжди справляють дуже добре враження — мiстять категоричнi, не змазанi дипломатичною мовою обвинувачення Росiї, з грамотною аргументацiєю, вдалими iсторичними паралелями щодо української та свiтової iсторiї, наголошенням на визначнiй ролi нашої армiї та готовностi країни вiдстоювати свою незалежнiсть. Одне слово, саме те, що треба. Також вiн спроможний швидко реагувати на внутрiшньополiтичнi виклики, може десь навiть грамотно зманiпулювати, щоб викрутити ситуацiю на свою користь.

А щодо мiнусiв чинного глави держави, то я почав би з кадрової полiтики. На багатьох посадах опинилися люди, якi не здатнi вiдповiдати вимогам часу. Це перш за все стосується уряду й Нацiонального банку. Ще однiєю хибою глави держави є намагання пiдтримувати систему, яка вже своє вiджила. Власне кажучи, Порошенко — iдеальний Президент домайданних часiв, коли ще суспiльство мало досить пасивне ставлення до полiтики й не ставило зайвих запитань. Але тепер вимоги часу такi, що потрiбно швидше рухатися вперед, активнiше реформувати країну. Натомiсть ми бачимо, що Петро Олексiйович, може, десь i розумiє, що пiдходи слiд змiнювати, але на практицi значною мiрою є заручником тих вiдносин, у якi вiн втягнутий, — економiчних вiдносин з колегами по цеху мiльярдерiв. — А що скажете про результативнiсть глави держави i його команди у проведеннi iнших реформ? А. Новак: — В економiчному планi, звiсно, досягнень немає. Останнi роки стали роками глибокого економiчного занепаду.

За пiдсумками 2015 року, ВВП країни впав на 9,9%, хоча й попереднього року вiн уже знизився на 6,8%. Частково це зумовлено вiйною, яку Росiя розв'язала проти України, але дуже багато негативних явищ в економiцi вiдбувалося не з причини вiйни. Зокрема, така глибока девальвацiя гривнi не мала пiд собою пiдстав. Крiм того, якщо врахувати, що цими роками наша держава отримувала масштабну грошову допомогу вiд мiжнародних партнерiв, економiчнi результати, м'яко кажучи, могли б бути кращими.

Звiсно, за економiку в нас вiдповiдає не лише Президент, а й уряд i Нацбанк. Однак НБУ очолює якраз людина Порошенка, новий прем'єр також до нього близький. У нас реформи бiльше проводять на словах, анiж у реальностi. Чи не єдина реформа, результати якої очевиднi, — реформа полiцiї, але треба визнати, що вона вiдбулася завдяки захiдним партнерам.

В iнших сферах вiдбуваються не реформи — це хаос iз створенням численних державних органiв, якi ще й почали мiж собою конкурувати та конфлiктувати. Маю на увазi Антикорупцiйне бюро та Нацiональну агенцiю iз запобiгання корупцiї. Чи декiлька офiсiв сприяння iнвестицiям, яких усе одно немає. Справжня ж реформа — не у створеннi нових органiв, а в реформуваннi систем: податкової, бюджетної, грошово-кредитної, банкiвської, пенсiйної, системи охорони здоров'я. От у цьому напрямi за два з половиною роки нiчого не зроблено. 

Р. Бортник: 

— Українцi сподiвалися пiсля революцiї на серйозну боротьбу з корупцiєю. Однак її стало трiшки менше лише на мiсцях — десь створили новi центри обслуговування громадян, десь почала краще працювати полiцiя. Але головна корупцiя сконцентрувалася на найвищих щаблях влади, там її менше не стало. Самому Порошенковi та його оточенню регулярно закидають причетнiсть до корупцiйних оборудок та уникання оподаткування. Сьогоднi влада перебуває в руках кiлькох фiнансово-промислових груп, якi порозумiлися з гарантом i фактично керують державою. 

Т. Загороднiй:

— Якщо говорити докладнiше про реформи, то я б вiдзначив реформу державних закупiвель, зокрема, впровадження електронної системи "ProZorro", яка дає змогу мiнiмiзувати корупцiйнi ризики. Однак стан економiки!.. Нехай у нас вiйна, i ми втратили промисловiсть на Донбасi, але все ж пiсля такого глибокого економiчного падiння мало б бути й зростання. Однак про той один вiдсоток обiцяного на цей рiк зростання ВВП просто смiшно чути. Це ж у рамках статистичної похибки. Фактично його легко намалювати залежно вiд того, як пiдiйти до вирахування рiвня iнфляцiї.

Навiть бiльше, загалом економiчна полiтика не вiдповiдає iнтересам країни. Бiзнес пiдкошений не так падiнням економiки, як конкретно полiтикою уряду та НБУ. На додачу ми втрачаємо ринки збуту. При цьому не вiдомо, яка полiтика держави в галузi експорту, якi галузi ми розвиваємо, а якi нi. Натомiсть багато новацiй, що їх видають за реформи, лише бiльше концентрують владу в руках Президента.

— За рiвнем концентрацiї влади опоненти Порошенка вже порiвнюють його з Януковичем. Наскiльки це виправдано? 

Р. Бортник:

 — Думаю, виправдано. Концентрацiя влади в Порошенка справдi така ж, як була в Януковича i як була на початку другого термiну в Кучми. Вона дуже висока. У нас Президент значною мiрою контролює i суди, i уряд, i парламентську коалiцiю. Не пiд контролем Порошенка лише частина парламентської й непарламентської опозицiї. 

Отож у нього є велика спокуса зловживання владою. Вiн на неї час вiд часу пiддається, як у випадку з призначенням останнього генпрокурора. Як у випадку з протисканням через парламент рiзноманiтних законiв, що йому вигiднi. Як у випадку з iгноруванням обгрунтованої критики, що звучить з боку i полiтичних сил, i експертного кола, i медiасередовища. Як i у випадку вiдсутностi адекватної реакцiї на офшорний скандал, браку чесного дiалогу iз суспiльством стосовно тарифiв на комунальнi послуги тощо. Ця концентрацiя влади — ключовий виклик для України. Ну, але очевидно, що, на вiдмiну вiд Януковича, Порошенко краще вмiє за красивою риторикою приховувати свої справжнi мотиви.

 Нинi вiн уже є певного роду тягарем навiть для Заходу. Ба бiльше, кажуть, що може дiйти навiть до запровадження персональних санкцiй стосовно людей з оточення Порошенка. Думаю, вони можуть стати реальнiстю десь через рiк-два. Хоча сьогоднi неявнi обмеження вже введенi: вiдбувається iзоляцiя глави держави, вiн має щораз менше мiжнародних зустрiчей, вони щораз нижчого рiвня. Зокрема, Порошенка як гостя не запросили на самiт Великої двадцятки, а на святкування Дня Незалежностi приїхав лише президент Польщi Анджей Дуда.

 Т. Загороднiй: 

— Справдi, у Порошенка вже повторюють помилку Януковича. Але при цьому не розумiють, що коли ти маєш надто багато влади, то це й багато вiдповiдальностi за те, що вiдбувається в країнi, отож i винен будеш у всьому, навiть якщо не маєш до чогось стосунку. Люди тепер будуть схильнi у всiх негативах звинувачувати Президента. Звiльнили з роботи? Винен Порошенко! Погано працює житлово-комунальне господарство? Знову винен Президент! I в ситуацiї, коли є i фракцiя в парламентi, яка має твоє iм'я, i прем'єр iз твоєї команди, дуже важко вiд чогось вiдмежуватися, важко перекласти на когось вину.

Це надзвичайно небезпечна особисто для Порошенка ситуацiя. Ми бачимо по довиборах до Верховної Ради, якi проходили влiтку, що в нього вже дуже високий антирейтинг. У жодному iз семи округiв не виграв кандидат вiд Блоку Петра Порошенка. Ба бiльше, в деяких округах БПП навiть кандидатiв не виставляв, бо було очевидно, що це безсенсовно. I з часом антирейтинг чинного глави держави лише зростатиме. Вiн може закiнчити дуже погано, навiть гiрше, нiж його попередник. 

Iрина КОВАЛЕНКО
Технологии Blogger.