Аналітики Інституту громадянського суспільства та Інституту міста підготували дослідження, яким зафіксували доконаний факт: київська агломерація вже давно існує. І має в результаті своєї діяльності цілий моток нерозв'язаних питань, що тільки накопичуються. До дискусії залучили міських та селищних голів Києва та міст-супутників, депутатів, юристів та та інших експертів передает:http://24tv.ua/
Київська агломерація. Загальний погляд на міські агломерації. Проблеми та шляхи їх подолання. Олександр Сергієнко from CSIUKRAINE
До Києва щодня на роботу приїжджають з області 558 тисяч людей, це – 32% населення Київської області. Що створює додаткове навантаження на інженерну, транспортну та соціальну інфраструктуру. А витрати на її утримання несе столичний бюджет. Однак представники місцевого самоврядування довколишніх містечок також заявили, що мають сьогодні свої проблемні питання.
Проблеми Києва: дороги, транспорт, колектор
Перша – проблема доріг та інженерних комунікацій, без чого неможливо створити комфортне середовище для проживання. Друга – проблема координації громадського транспорту міста та приміських населених пунктів. "Така координація може суттєво знизити навантаження на дороги в години пік і врегулювати болюче питання вартості проїзду у маршрутках", — відзначив міський голова Києва Віталій Кличко.
Київська агломерація: міграція мешканців
Так виглядає щоденна маятникова міграція мешканців Київської агломерації
Ще одна велика проблема Києва — з головним каналізаційним колектором Києва, який із 2007 року перебуває в аварійному стані.
Кличко запевнив, що київська міська влада докладає величезних зусиль, а міський бюджет несе непомірні витрати, аби закінчити будівництво дублюючої гілки. При цьому наголосив – навколишні міста та містечка мають безпосередній стосунок до цих столичних проблем.
"Київводоканал" приймає стічні води не лише Києва, а й приміських підприємств та міст-супутників — Вишневого, Ірпеня, Бучі, Ворзеля, Гостомеля, Вишгорода та селищ Коцюбинське, Петропавлівська Борщагівка, Щасливе, Гнідин, Чабани, Козин та Новосілки. Переконаний, нам варто об’єднати зусилля, аби вирішити цю проблему, щоб в один "прекрасний" день "Київводоканал" не відключив і Київ, і Київщину від води та каналізації,
– наголосив мер Києва.
Ще одна глобальна проблема, за словами мера, – відсутність узгодженого планування розвитку територій. Києву і мешканцям Київської області потрібні нові під’їзди до столиці. Однак побудувати їх місто не може, бо це – територія області. З іншого боку, навколо Києва йде масова житлова забудова, а об’єкти соціальної інфраструктури – відсутні. Саме тому сьогодні має початися серйозна розмова про налагодження співробітництва громад міста та області та вирішення основних проблем.
Проблеми міст і сіл-супутників: недостача шкіл, садочків та медзакладів
Величезна проблема київськогї агломерації — невідповідність між статистичним (за реєстрацією) населенням та фактичним (що реально проживає) — за рахунок постійного притоку населення до новобудов і чималої кількості переселенців, що проживають у Київській області. Звідси випливає ще кілька проблем: замала або відсутня освітня інфраструктура та недостатнє медичне забезпечення.
Приклад села Чайки (за інформацією керівника проекту з розвитку міст та громад "Публічна політика" Олени Горб): проживає близько 12 тисяч, за реєстрацією — маємо тільки 3 тисячі.
У 4 рази різниця. І це переважно молоді сім'ї з дітьми. Відсутність адекватної інфраструктури для дітей – насправді може призвести до соціального вибуху,
– зауважила Горб.
Головний лікар Броварської центральної районної лікарні та депутат Київської облради Валентин Багнюк наголосив на проблемі медичного забезпечення. За його словами, десятки тисяч киян живуть на дачах постійно і цілорічно, — тільки у Броварському районі дачних будинків киян понад 20 тисяч. При цьому медичне фінансування йде за прописану людину.
Десятки тисяч людей прописані в Києві, а по факту живуть у Броварському районі. І "швидка" привозить їх у Броварську ЦРЛ, яка перевантажена. Доходить до того, що з Погребів, які практично Київ, везуть у Броварську лікарню за 32 кілометри, а у місцеву лікарню швидкої допомоги за 7 кілометрів не везуть,
— пояснив Багнюк.
На думку лікаря, співпраця в рамках агломерації має вирішити ситуацію в тому числі і з фінансуванням медустанов.
Наступна проблема – земля. За словами народного депутата Олександра Марченка, поза населеними пунктами усі землі запасу і резерву були роздані під ведення господарства.
"Кожного року нагадую урядовцям повернути землю, яка не використовується під СВГ. І ми з вами побудуємо і транспортні коридори, і проведемо колектори для водовідведення, водопостачання", — відзначив Марченко.
Потрібні спільні зусилля влади Києва та міст агломерації для вирішення усіх озвучених і досі не озвучених проблем, переконаний Кличко. З ним згодні й інші зацікавлені у питанні.
Найперше, переконані експерти з питань децентралізації, потрібна воля самих учасників агломерації. Діалог, постановка всіх питань, шляхи їх вирішення. Для повного розуміння потрібна і відповідна законодавча база. У Верховній Раді у березні прийняли законопроект 4772 (щодо добровільного приєднання територіальних громад). Але поправка щодо агломерацій до нього не була прийнята.
Для початку повноцінного полілогу про агломерацію довкола Києва немає достатньої кількості створених об'єднаних територіальних громад — це теж один з аргументів проти. Але представники місцевого самоврядування заперечують — навіть без ОТГ на місцях є законна влада, що представляє інтереси громади. А тому процес цілком можна розпочати.
Незнання людей і спротив райдержадміністрацій, на думку керівника "Школи мерів" Руслана Рохова, – це найбільші перешкоди. Віталій Кличко вважає, що в цьому і полягає головна робота — пояснити людям, навіщо їм потрібно об'єднуватися в агломерацію, як це діятиме, та який зиск отримає кожен учасник громади. "А влада, яка не прислухається до думки громади, може швидко змінитися", – зауважив мер.
У підсумку – Кличко пообіцяв організувати наступне обговорення проблемних питань київської агломерації за місяць. І тоді ж планують вже підписати меморандум про співробітництво між громадами та підготувати проект бачення необхідних законодавчих змін.