передает:http://24tv.ua/
Оптимісти радіють, що суд висунув вимоги до Роісі щодо її дій у Криму: Роіся має забезпечити кримським дітям можливість навчатися українською мовою та дозволити діяльність Меджлісу кримських татар, який вони оголосили терористичною організацією та закрили. Одразу ж скажу, що Роїся навряд чи кинеться оце усе виконувати. З батьками, які захочуть, аби їх діти навчалися українською, буде проведено "неофіційні роз'яснювальні заходи", після чого отой їх новий тітушок в ООН стисне плечима та скаже: "Ми з дорогою душею, але ж вони самі не хочуть"; Меджліс буде дозволений в оновленому складі і цей склад буде чомусь на сто відсотків повторювати склад керівництва "Міллі фірка" (як хтось не знає – це штучно створена партія з двох з половиною кримських татар, яка з'явилася в пику Меджлісу, аби волати "Путін – ввєді").
Песимісти побиваються, що Роісю не визнали винною в фінансуванні тероризму. Знову ж таки: побиватися зарано, бо рішення це ПОПЕРЕДНЄ, що й було зазначено в документі – суду, бач, не вистачає доказів, наданих українською стороною. Це ми вже з вами проходили в різних виглядах, починаючи із сліпих та глухих спостерігачів ОБСЄ та закінчуючи європейськими цнотливими мадамочками обох статей, яким лячно назвати пахомський напад на Україну війною й вони використовують визначення "українська криза".
Тому нема сенсу ні радіти, ані сумувати. Все лише починається, а от єдиний РЕАЛЬНИЙ, дієвий висновок, якого було зроблено суддями – таки на нашу користь. А саме – це висновок про те, що Міжнародний суд ООН має право та юрисдикцію вести цей процес. Саме тут панове роїсяни сьогодні спіймали жирного облизня: вони ж бо намагалися довести, що "єто нє ваше дєло".
На дідову думку, процес триватиме років зо три, тож набирайтеся терпіння. Ці перегони – для стайєрів, не для спринтерів. І взагалі: чим далі наші хлопці просунуться у напрямку Донецька та Луганська, чим ближче ми підходитимемо до наших кордонів та чим сильнішою стане наша армія, погрожуючи бандитським угрупуванням "ввічливих котойобів" у Криму, тим прихильнішим до нас буде отой суд. З досвіду відомо, що вони полюбляють робити вигляд, що все, що тільки не робиться – все робиться за їх волею.
Тому, якщо ми з вами й насправді бажаємо, аби остаточний вирок був на нашу, українську користь – то найліпшим шляхом для досягнення цього буде допомога армії, себто волонтерство. Будемо ставити суддів перед фактами.
Отака ху*ня, малята.