Irina Alexeeva
Сьогодні вже стискаю мерзлу руку.
І хто ж дозволив цій Війні
принести нам гірку розлуку?
Молилась Богу – він не чув.
Кричала в слід нещасній ночі.
Неначе вчора ти ще був,
сьогодні вже закриті очі.
Я проклинала всіх людей.
Не їла, Сину, і не спала.
І фото з біллю до грудей
я сильно-сильно притискала.
Жила для Тебе лиш, Дитя.
Тепер тебе навік не стало.
Тебе забрала та Війна,
якій я “Не віддам” кричала.
І ось, ти, Сину, вже лежиш
в сухій нещасній домовині.
Рідненький, як же ти болиш
і так печеш десь всередині.
А я б за тебе там лягла…
Та краще б я вже спочивала!
Тебе забрала та Війна,
якій я “Не віддам” кричала.